Збаразька районна державна адміністрація
47302, м.Збараж, майдан І.Франка, 1
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/posilbody/prezident.gif

 


   http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/topimg/teplo1.gif 

  

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/agolova/hotline_oda.jpg

 

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/informbody/derjava_.png

 

http://www.oda.te.gov.ua/data/upload/content/main/ua/informbody/peresel.jpg

На головну / Територіальні підрозділи

Податкова інспекція інформує


Документальна позапланова перевірка за заявою платника податків

 

Відповідно до п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі – електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків (абзац перший п. 78.2 ст. 78 ПКУ).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

Тобто, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.

При цьому, термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.

Мала податкова реформа: рентна плата

Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, внесено зміни у адміністрування рентної плати. 

Так, зокрема:

- змінюються ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);

- уточнюється перелік операцій, до яких застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;

- змінюються деякі діапазони частот, за які сплачується рентна плата;

- уточнюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3 (п. 256.3 ст. 256 Податкового кодексу України).

 

Про обсяг обігу та залишки пального можна дізнатися в Електронному кабінеті

 

Механізм здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – зіставлення) для забезпечення перевірки повноти декларування та сплати акцизного податку платниками податку з обсягів ввезеного на митну територію України, виробленого та реалізованого на митній території України пального або спирту етилового визначено Порядком здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року №715 «Про затвердження Порядку здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового» (далі – Порядок №715).

Під час проведення зіставлення використовуються показники:

- системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

- Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі/Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Зіставлення здійснюється за показниками станом на 1 число місяця, що настає за звітним.

Зіставлення проводиться починаючи із 16 числа кожного місяця, що настає за звітним.

Зіставлення за одним звітним періодом може проводитися протягом трьох років.

Інформація за результатами зіставлення оновлюється та оприлюднюється щомісяця і розміщується для платників у закритій частині електронного кабінету не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за звітним. Доступ до інформації є безоплатним (п. 9 Порядку №715).

Результати автоматичного співставлення платник акцизного податку може отримати, подавши запит на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового в електронному вигляді (форма J/F 1305801) з можливістю вибрати період зіставлення та уніфікований номер акцизного складу.

 

Майже 209 млн грн податку на прибуток сплатили підприємства Тернопільщини

 

Упродовж січня-серпня 2020 року платники податків Тернопільщини перерахували до Зведеного бюджету України 208,7 млн грн податку на прибуток, що на 13,4 млн грн більше, ніж торік. До державного бюджету суб’єкти господарювання спрямували 185,1 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці отримали 23,6 млн грн податку на прибуток. Сплата перевищила очікувані надходження до держбюджету плюс 12,4 відсотка, до місцевих – плюс 41,4 відсотка. Додатково підприємства сплатили відповідно 164,7 тис. грн та 16,7 тис. гривень.

До загального фонду зведеного бюджету цьогоріч у січні-серпні надійшло 3,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, а це на 47,7 відсотка більше, ніж очікувалося, або на 1,1 млн грн більше. 

Цьогоріч у серпні до зведеного бюджету сплатили 40,2 млн грн податку на прибуток, а це на 3 млн грн перевищило надходження аналогічного періоду минулого року. До державної казни надійшло 34,8 млн грн цього платежу. Місцеві скарбниці поповнились на 5,4 млн грн податку на прибуток, що більш, ніж вдвічі перевищило очікувані надходження.

Помилки минулих періодів: як виправити юрособі-спрощенцю третьої групи

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що при виправленні помилок за минулі податкові (звітні) періоди у складі звітної або звітної нової податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (далі – декларація) розд. І «Загальні відомості» декларації заповнюється з урахуванням наступного:

- у п. 1 зазначається відмітка в одній із клітинок: звітна або звітна нова в залежності від типу декларації, яка подається;

- у п. 2 – податковий (звітний) період, за який подається звітна або звітна нова декларація – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 3 – податковий (звітний) період, що уточнюється в складів звітної або нової звітної податкової декларації – ставиться одна з відміток: І квартал, півріччя, три квартали, рік та зазначається рік;

- у п. 4 – повне найменування, код за ЄДРПОУ, основний код виду економічної діяльності, код організаційно – правової форми господарювання, податкова адреса (місцезнаходження) платника;

- у п. 5 – найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

В розд. ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» та розд. ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» звітної або звітної нової декларації платником зазначаються показники податкового (звітного) періоду, за який подається декларація.

У розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» звітної або звітної нової декларації визначається податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий (звітний) період, зазначений у п. 3 розд. І «Загальні відомості» декларації.

При цьому:

- у рядку 11 зазначається сума єдиного податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється.

Згідно з приміткою до цього рядка, в залежності від форми декларації, яка подавалася у податковому (звітному) періоді, який уточнюється, заноситься:

- показник рядка 10 декларації;

- показник рядка 9 декларації;

- показник рядка 9 або 24, або 36 (в разі переходу протягом року на іншу групу платника єдиного податку) декларації;

- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за квартал податкового (звітного) періоду, у якому виявлена помилка;

- у рядку 13 – сума єдиного податку, яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12-рядок 11 декларації);

- у рядку 14 – сума єдиного податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки. Вказується позитивне значення розрахунку: рядок 11-рядок 12 декларації;

- у рядку 16 – зазначається сума штрафу в розмірі 5 % від суми недоплати (рядок 13 Х 5 %);

- у рядку 17 – сума пені самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

 

Мала податкова реформа: місцеві податки

Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни у адміністрування місцевих податків і зборів. 

Так, зокрема:

- змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення;

- контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами;

- встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година» для визначення бази справляння туристичним збором;

- встановлюється можливості визначення податкових зобов'язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

- уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.

Нові ознаки доходів зазначаємо у ф. №1ДФ з третього кварталу

 

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – податковий розрахунок за ф. №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Зазначимо, що 1 липня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 №241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ №241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020.

Наказ №241 було опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 №49.

Враховуючи викладене, ознаки доходів, які внесені наказом №241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. №1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року.

 

Бізнес Тернопільщини використовує майже 4300 касових апаратів 

 

Станом на початок серпня цього року суб’єкти гоподарювання Тернопілля у своїй діяльності використовують 4273 реєстратори розрахункових операцій. При цьому приватні підприємці, а це 2122 особи, застосовують у діяльності 2769 РРО, а 487 юридичних осіб – 1504. Упродовж липня зареєстрували 242 одиниці касової техніки, анулювали реєстрацію 236 РРО.

Вважаємо за доречне нагадати, у яких випадках підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи безготівковій формах при продажу товарів, наданні послуг, зобов’язані проводити їх через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або програмні РРО з роздрукуванням відповідних документів. До 1 січня 2021 року такі суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, незалежно від обраного виду діяльності, якщо вони перевищили в календарному році обсяг доходу понад 1 млн грн або ж здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року коло таких підприємців розширено. Зокрема, РРО або ПРРО будуть зобов’язані використовувати і ті підприємці-спрощенці, які реалізовують товари, надають послуги через мережу Інтернет; торгують ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; здійснюють роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД) або реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Це ж стосується бізнесменів, які на спрощеній системі працюють у сфері готельного, ресторанного підприємництва, туризму тощо.

Разом із тим, доцільно зауважити, що з 1 квітня 2021 року не застосовують РРО чи ПРРО приватні підприємці – платники єдиного податку першої групи.

 

Без ПДВ обійдеться підприємству медичне страхування працівників

 

Відповідно до п. п. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі ПКУ) обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Постачання послуг це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на обєкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких обєктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:

- надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів;

- надання послуг із загальнообов’язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Враховуючи вищевикладене, операція з медичного страхування своїх працівників за кошти підприємства не призводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.

Бартерні операції:право підприємця-загальносистемника на їх проведення

 

Відповідно до п. п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Згідно зі ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування у фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами.

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо здійснення бартерних операцій (взаємозаліків) фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачено.

 

 

Податковий борг:вилучення контролюючими органами готівкових та безготівкових коштів

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що вилучені відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. При неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244.

Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22.

 

На Тернопільщині підприємству довелося сплатити понад 58,6 тис. гривень штрафу

 

Саме в таку суму обійшлася несвоєчасна сплата податку на доходи фізичних осіб одному із підприємств Тернопільського регіону. Вдалося встановити таке порушення фахівцям управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Тернопільській області під час виїзної планової документальної перевірки.

Приватне підприємство здійснює діяльність у сфері вирощування зернових, бобових, насіння олійних культур. Загальна кількість найманих працівників становить 53 особи. Середній розмір заробітної плати складає 3728 гривень. Проте підприємство несвоєчасно сплатило податок на доходи фізичних осіб. Тому йому донарахували понад 58,6 тис. гривень штрафних санкцій. Варто зауважити, що юрособа погодилась із таким рішенням та сплатила дану суму до бюджету.

Нагадаємо, що фахівці фіскальної служби й надалі приділятимуть особливу увагу сплаті платежів до бюджету в повному обсязі, дотриманню норм трудового законодавства та оплати праці, детінізації доходів. Адже інтереси людини, захист її соціальних гарантій, легальне працевлаштування залишаються важливими напрямками роботи відомства

 

Для отримання податкової знижки – менше місяця

 

Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що громадяни, які бажають скористатися своїм правом на податкову знижку, можуть звернутися в центри обслуговування за місцем реєстрації.

Варто мати на увазі, що податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були витрати на навчання в вищих та професійно-технічних закладах, на отримання доступного житла за державними програмами, на оплату допоміжних репродуктивних технологій, а також пов’язані зі сплатою відсотків за іпотечним кредитом, внесків на благодійність, страхових платежів (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо. Відтак громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом 2017 року були офіційно працевлаштовані та отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки.

Для цього їм необхідно заповнити та до 31 грудня року, наступного за звітним, подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи. Зверніть увагу, що у декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

До речі, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати. До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. Після отримання декларації сума податку, що підлягає поверненню, перераховується громадянам протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.

Необхідно пам’ятати, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2017 рік необхідно подати декларацію до 31 грудня 2018 року.

До речі, з початку цього року 4 671 особа скористалася своїм правом на податкову знижку, а це на 262 більше, ніж минулоріч. За наслідками перерахунків їм повернуто 8,7 млн грн. податку на доходи фізичних осіб.

Термін після закінчення строку чинності посиленого сертифіката ЕЦП, коли можна надіслати нову заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів

 

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», Податкового кодексу України, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі –Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).

Автор електронного документа (далі – автор) створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого автор приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (пп. 2, 3 розділу ІІІ Порядку).

Відповідно до абзацу п’ятого п. 3 розділу. ІІ Порядку послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (далі – АЦСК).

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора.

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9 - 11 розділу II Порядку.

Автоматизована перевірка електронного документа, зокрема, включає перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК.

Дія Договору припиняється за наявності однієї з підстав визначених п. 14 розділу ІІІ Порядку, в тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника.

При закінченні строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката ЕЦП керівник може надіслати Заяву про приєднання до Договору, підписану новим ЕЦП, отриманим у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів протягом операційного дня.

Доля зведеної податкової накладної (операції з безперервного постачання товарів) після впровадження змін

 

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку при здійсненні постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей п. 201.4 ст. 201 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Таким чином, при постачанні товарів два чи більше разів на місяць одному контрагенту може бути складена зведена податкова накладна.

При цьому визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307).

Зокрема, п. 19 Порядку №1307 передбачено, що при складанні зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки «4».

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається весь опис (номенклатура) поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім визначених п. 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Отже, при здійсненні операцій з безперервного постачання товарів/послуг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця може бути складена зведена податкова накладна, заповнення якої здійснюється відповідно до вимог Порядку №1307.

 

Варто нагадати підприємцям щодо відображення поворотної фінансової допомоги

 

Кременецьке управління ГУ ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Згідно із п. 177.1 ст. 177 ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.

Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.

При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

 

Місцеві скарбниці Тернопілля отримали майже 3,3 млрд грн платежів

 

Протягом січня-листопада цього року до місцевих бюджетів надійшло 3 млрд 270,9 млн грн податкових платежів. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження зросли на 651,7 млн гривень.

Як зазначив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат, такого результату вдалося досягти завдяки вжитим заходам щодо детінізації економіки, протидії нелегальній найманій праці. «Звісно, що й самі суб’єкти господарювання та мешканці області розуміють, що сплачені ними податки повертаються у регіон у вигляді фінансування соціально-культурної сфери, спеціальних програм», - наголосив Ігор Юлійович.

Серед основних джерел, які наповнюють місцеві бюджети Тернопілля, – податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок. Так, надходження з податку на доходи фізичних осіб протягом одинадцяти місяців поточного року склали 2 млрд 174,2 млн грн, що на 43,6 млн грн більше очікуваного. Порівняно з аналогічним періодом минулого року сплата цього платежу зросла на 478,3 млн гривень.

Наступний за рівнем надходжень – єдиний податок. Зокрема, «спрощенці» сплатили до бюджету понад 532,7 млн грн, що більше за січень-листопад  2017 року на 122,2 млн гривень.

У Тернопільській митниці ДФС діє «гаряча лінія» щодо особливостей ввезення та розмитнення авто на іноземній реєстрації

 

В Україні з 25 листопада 2018 року почали діяти закони, які встановили нові правила для розмитнення та перебування в Україні автомобілів на іноземній реєстрації.

У зв’язку із нововеденнями та з метою надання консультацій громадянам щодо розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації, у Тернопільській митниці ДФС працює «гаряча лінія» за номером телефону(0352) 43- 03- 21.

Відповідатимуть на запитання додзвонювачів: понеділок-четвер з 9:00 до 18:00 год, п’ятниця з 9:00 до 16:45 год.




 

Анонси подій

Інформаційні послуги

Актуальна тема