Теребовлянська районна державна адміністрація
48100, м.Теребовля, вул.Кн.Василька, 104-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •    

Опитування

.
На головну

Якщо неприбуткова організація не повідомила про зміни в установчих документах


Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, яка, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).

Згідно з п. 14 Порядку №440 при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

При не усуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 2040 гривень.

 

Побутові послуги «спрощенця» другої групи – не для ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність

 

Згідно з п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 5 млн гривень.

Дія п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

При цьому поняття «населення» у розумінні п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не є специфічним, а використовується у загальному значенні.

Населення – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством.

Таким чином, фізична особа – підприємець-платник єдиного податку другої групи не має права надавати послуги, у тому числі побутові, суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, та фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

 

Оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента, – в роз’ясненні від Мінфіну

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що ДПС України надала лист, яким повідомлено позицію Міністерства фінансів України у питанні застосування положень підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141, пунктів 46, 47 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині оподаткування процентів за позикою або фінансовим кредитом, залучених від нерезидента, у разі зміни позичальника (кредитора).

Так, якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачуються резидентами за користування такою позикою або фінансовим кредитом, згідно з підпунктом 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 та пунктом 47 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ відповідно оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених підпунктом 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

Якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитом) шліхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, звільняються від оподаткування відповідно до пункту 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ при дотриманні умов, визначених підпунктами «б» і «в» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ.

При цьому, починаючи з 1 січня 2018 року, відповідно до пункту 46 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ звільняються від оподаткування проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом, які залучені позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі при зміні позичальника (кредитора) за такою позикою або фінансовим кредитом, наданими резидентам до 31 грудня 2016 року (включно), при дотриманні умови, визначеної підпунктом «б» підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, а, отже, незалежно від країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються такі проценти.

Більш детально про це йдеться у листі ДПС України №18727/7/99-00-05-05-02-07 від 19.10.2020 року.

 

Про застосування РРО та функціонування електронних сервісів ДПС на «гарячій лінії»

 

Варто нагадати, що з 1 серпня 2020 року запроваджено систему функціонування програмних РРО (ПРРО), що є першим етапом змін у законодавстві щодо застосування РРО.

З 1 січня 2021 року почнеться другий етап: буде розширено перелік видів діяльності, для яких використання РРО (традиційних або програмних) є обов’язковим та запроваджено механізм кешбек.

З 1 квітня 2021 року – третій етап, коли використання РРО стане обов'язковим для  фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

Аби вчасно підготуватись платникам до нововведень, у третій декаді жовтня цього року в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО та функціонування електронних сервісів ДПС».

На питання платників відповідав начальник управління електронних сервісів Головного управління ДПС у Тернопільській області Руслан Крисоватий.

Наводимо питання, які цікавили додзвонювачів, під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія».

 

Питання: Як перейти на використання програмного РРО?

Руслан Крисоватий: Для переходу до застосування програмного РРО суб’єкту господарювання необхідно буде виконати такі дії:

- встановити (інсталювати) на пристрій програмний РРО (комерційне рішення або безкоштовне, запропоноване ДПС);

- зареєструвати програмний РРО, направивши відповідну заяву до фіскального сервера ДПС;

- отримати у одного із кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг електронні підписи касирів та/або печатки суб’єкта для роботи на програмному РРО;

- направити повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа, що будуть застосовуватись на програмному РРО.

Після цього можна здійснювати розрахункові операції із застосуванням програмного РРО.

 

Питання: Як поінформувати податкову щодо змін у даних про програмний РРО?

Руслан Крисоватий: Для змін даних щодо програмних РРО (крім перереєстрації) подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)».

Заява про внесення змін у дані про програмні РРО подається суб'єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому програмному РРО.

Внесення змін здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

 

Питання: Який механізм відкриття та закриття робочої зміни при застосуванні програмного РРО особою?

Руслан Крисоватий: При застосуванні програмних РРО відкриття робочої зміни особою, яка здійснює розрахункові операції, відбувається на підставі Повідомлення про відкриття зміни ПРРО (форма №3-ПРРО, J1316801), закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту.

 

Питання: Який порядок заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного РРО за ф. №1-ПРРО?

Руслан Крисоватий: Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми №1-ПРРО через Електронний кабінет.

 

Питання: Як потрібно власнику касової техніки звітувати по ПРРО?

Руслан Крисоватий: До контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку через програмний реєстратор розрахункових операцій необхідно передавати лише електронні копії фіскальних звітних чеків.

 

Питання: Яким чином у ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

Руслан Крисоватий: У програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін, де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.

При цьому перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.

 

Питання: Які переваги Електронного кабінету для платника податків?

Руслан Крисоватий: Електронний кабінет працює цілодобово в реальному часі і не вимагає використання жодного додаткового програмного забезпечення. Цей сервіс надає змогу створити та надіслати до ДПС електронні документи: податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків тощо.

 

Питання: Де можна знайти інформацію про відкриті дані і як вона оновлюється?

Руслан Крисоватий: Я наведу приклад 5 відкритих даних, які оновлюються щоденно, це:

- Реєстр платників податку на додану вартість;

- Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ;

- Реєстр неприбуткових організацій; 

- Реєстр платників єдиного податку;

- Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Зазначені набори даних оприлюднюються на: порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax та на офіційному вебпорталі ДПС у банері «Відкриті дані» http://tax.gov.ua/datasets.php.

 

Питання: Чи правда, що тепер податковий орган повідомляє платника про сплату за ліцензії?

Руслан Крисоватий: Так, впроваджено новий сервіс від податкової: Інформування платників про терміни сплати за ліцензії, призупинення їх дії або анулювання. Повідомлення про внесення чергового платежу за ліцензію автоматично формується в інформаційно-телекомунікаційних системах ДПС та направляється суб’єкту господарювання за 30, за 20, за 10 та 5 днів до настання терміну сплати за ліцензію через «Електронний кабінет». 

Такі нововведення підвищать якість надання адміністративних послуг та поліпшать сервіс у сфері ліцензування відповідних видів діяльності, на провадження яких суб’єкти господарювання отримали ліцензії.

 

Теребовлянський сектор організації роботи

організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС

у Тернопільській області