Теребовлянська районна державна адміністрація
48100, м.Теребовля, вул.Кн.Василька, 104-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •    

Опитування

.
На головну

Порядок здійснення патронажу (громадського контролю) за особами, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях


Порядок здійснення патронажу (громадського контролю) за особами, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчих інспекціях

Вітчизняна історія має багатий досвід діяльності різних громадських інституцій, що добровільно здійснювали функції піклування про тих членів суспільства, які перебувають у місцях позбавлення волі. Громадськість відіграє важливу роль у діяльності сучасної кримінально-виконавчої системи України.
Співробітництво громадських організацій з органами і установами виконання покарань базується на нормах чинного законодавства України, які, насамперед, містяться у Законах України "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави", „Про об'єднання громадян" та Кримінально-виконавчому кодексі України.
Складовою частиною реформи кримінально-виконавчої системи є реорганізація органів, які виконують покарання, не пов’язані з позбавленням волі. Першим кроком у цьому напрямку було створення у 1998 р. окремого державного органу виконавчої влади – Державного департаменту з питань виконання покарань, якому були підпорядковані інспекції виправних робіт (в подальшому - кримінально-виконавчі інспекції).
На сучасному етапі реформи кримінально-виконавчої системи України кримінально-виконавчі інспекції виконують значну частину кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також інші заходи кримінально-правового характеру, що призначаються судами.
Загальна кількість засуджених, які щорічно приймаються на облік кримінально-виконавчими інспекціями, становить біля 200 тис осіб, що приблизно дорівнює чисельності осіб, які знаходяться в ув’язненні. Однак проблемам кримінально-виконавчих інспекцій сучасними дослідниками приділяється набагато менше уваги, ніж системі пенітенціарних установ. В той же час «Концепція реорганізації кримінально-виконавчої системи до 2005 року» лише фрагментарно згадує про кримінально-виконавчі інспекції.
На наш погляд, необхідно розглянути наявний світовий досвід щодо діяльності систем виконання кримінальних покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
Серед міжнародних документів, що визначають кримінально-правові заходи, не пов’язані із позбавленням волі, слід, на наш погляд, розрізняти документи загальносвітового і регіонального характеру. Серед перших провідна роль належить прийнятим в 1990 році Стандартним мінімальним правилам ООН відносно заходів, не пов’язаних з тюремним утриманням (“Токійські правила”), які визначають основні принципи для сприяння ширшому використовуванню кримінально-правових заходів, альтернативних позбавленню волі. Документом регіонального характеру, присвяченим альтернативним позбавленню волі кримінально-правовим заходам, є Європейські правила по застосуванню громадських санкцій і заходів стягнення. Вони прийняті Комітетом міністрів країн-членів Ради Європи в 1992 році і мають рекомендаційний характер.
Проблематика покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, надзвичайно актуальна в цей час у всьому світі, тому Україна також не залишається осторонь.
Одним із суб’єктів виконання кримінальних покарань в Україні є кримінально-виконавча інспекція, як орган, який виконує покарання у виді: позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, а також здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Основні функції інспекції
Кримінально-виконавчі інспекції в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, іншими   нормативно правовими актами.
Кримінально-виконавчі інспекції  встановлюють  періодичність та  дні  проведення  реєстрації  засуджених  до  покарань  у  виді громадських і  виправних  робіт,  а  також  осіб,  звільнених  від відбування покарання з випробуванням.
Основними завданнями інспекцій є:
- виконання покарань у виді  позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною  діяльністю,  виправних робіт та громадських робіт;
- контроль   за  поведінкою  осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням,  засуджених  вагітних жінок і жінок, які мають  малолітніх  дітей,  яким судом  відстрочено відбування покарання;
- попередження  злочинів  і інших правопорушень особами, які перебувають на обліку в інспекціях;
- направлення осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі, до кримінально-виконавчих установ відкритого типу (виправних центрів);
- участь у виховній роботі із засудженими та особами, які перебувають на обліку у КВІ, проводити індивідуальні бесіди з ними.
У своїй роботі інспекції взаємодіють:

·  з підрозділами органів внутрішніх справ;

·  адміністрацією підприємств, установ і організацій, де працюють засуджені;

·  органами місцевого самоврядування;

·  прокуратурою;

·  судами;

·  громадськими об’єднаннями.

Питання контролю діяльності кримінально-виконавчих інспекцій громадськими організаціями на даний час є досить актуальним. Діючий кримінально-виконавчий кодекс України передбачає участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених (глава 4 ст. 22-25 КВК України).
Також необхідно пам’ятати, що ст. 6 КВК України передбачає як один із засобів виправлення та ресоціалізації засуджених „громадський вплив”. Громадський вплив може здійснюватись у наступних формах:

·  проведення правової пропаганди із засудженими які перебувають на обліку в КВІ;

·  організація шефства над педагогічно занедбаними засудженими;

·  залучення засуджених до культурно-масових та спортивних заходів;

·  надання економічної допомоги засудженим;

·  участь та сприяння проведенню виховної роботи із засудженими.

Організаційні форми участі громадськості в даному процесі можуть бути різноманітними: служби у справах неповнолітніх, шефські формування колективів і підприємств чи учбових закладів, спостережні комісії.
Одним із дієвих інструментів громадського контролю за дотриманням прав засуджених, які перебувають на обліку в КВІ, є діяльність спостережних комісій.
Робота комісій регулюється положенням «Про спостережні комісії», затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України N 429 у 2004 р. Спостережна комісія – це спеціально утворений орган, який діє для координації діяльності органів місцевого самоврядування та громадськості у виправленні та перевихованні осіб, що скоїли кримінальні злочини, а також для профілактики рецидивної злочинності.
Спостережна комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", «Положенням про спостережні комісії».
Відповідно до завдань які стоять перед Спостережними комісіями, значана частка їх роботи повинна здійснюватись в місцях позбавлення волі.
Основними завданнями спостережних комісій є:

·  організація громадського контролю за дотриманням  прав і законних інтересів засуджених та осіб,  звільнених від відбування покарання;

·  сприяння органам і установам виконання покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов для їх тримання;

·  залучення до цієї діяльності громадських організацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян;

·  організація виховної роботи з особами, умовно-достроково звільненими від відбування покарання, та громадського контролю за їх поведінкою протягом не відбутої частини покарання;

·  надання допомоги в соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання, у т.ч. по амністії.

Відповідно до покладених завдань спостережна комісія:

o погоджує постанови і подання, які приймаються і вносяться установами виконання покарань, щодо:

·  зміни умов тримання засуджених у межах однієї кримінально - виконавчої установи закритого типу (далі - виправна колонія) або у зв'язку з переведенням їх до виправної колонії іншого рівня безпеки;

·  надання дозволу на проживання за межами виправної колонії засудженим жінкам на час звільнення від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також до досягнення дитиною трирічного віку та скасування цього дозволу;

2) разом з органами і установами виконання покарань вносить до суду за місцем відбування покарання засудженими подання щодо:

·  умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни не відбутої частини покарання більш м'яким;

·  звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

3) сприяє адміністрації установ виконання покарань:

·  у проведенні соціально-виховної роботи із засудженими, організації їх загальноосвітнього та професійно-технічного навчання;

·  у залученні громадських організацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян до надання допомоги у створенні належних умов для тримання засуджених, їх матеріально-побутовому та медико-санітарному забезпеченні, здійсненні оздоровчо-профілактичних заходів;

·  у створенні додаткових робочих місць для залучення засуджених до суспільно-корисної праці;

4) на підставі інформації органів і установ виконання покарань веде облік осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, організовує громадський контроль за поведінкою цих осіб та проведення виховних заходів за місцем їх роботи (навчання) і проживання протягом не відбутої частини покарання;
5) здійснює заходи соціального патронажу щодо осіб, звільнених від відбування покарання, сприяє розвитку мережі центрів соціальної адаптації та інших установ і організацій, діяльність яких спрямована на надання цим особам допомоги в соціальній адаптації;
6) виконує інші функції відповідно до законодавства.
Аналізуючи завдання спостережних комісій, можливо дійти висновку, що співпраця таких комісій з кримінально-виконавчими інспекціями можлива щодо організації контролю за дотриманням прав засуджених, які відбувають покарання, не пов’язані з ізоляцією від суспільства, та осіб які звільнені від відбування покарання з випробуванням.
У зв’язку з тим, що кримінально-виконавчі інспекції відповідно до ст. 11 КВК кодексу України є органом виконання кримінальних покарань, спостережні комісії повинні надавати сприяння органам покарань у виправленні і ресоціалізації засуджених та створенні належних умов їх тримання, залучати до цієї діяльності громадські організації, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а також  окремих громадян.
Також спостережні комісії спільно з органами і установами виконання покарань вносять до суду за місцем відбування покарання засудженими подання щодо:

·  умовно-дострокового звільнення від відбування  покарання  або заміни не відбутої частини покарання більш м'яким;

·  звільнення від  відбування  покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

Ілюстрацією щодо взаємодії КВІ та спостережних комісій може стати аналіз їх діяльності у 2005 році на прикладі Чернігівської області.
Органами КВІ в Чернігівській області протягом 2005 року за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку відносно 46 засуджених до виправних робіт підготовлені матеріали для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Для вивчення ці документи були направлені в територіальні спостережні комісії. Після проходження визначеної процедури засуджені були звільнені від відбування покарання умовно-достроково.
Кількість засуджених, до яких було застосовано умовно-дострокове звільнення, по районам Чернігівщини:


Бахмацька КВІ

1

Борзнянська КВІ

11

Городянська КВІ

2

Корюківська КВІ

4

Менська КВІ

3

Ніжинська міська КВІ

7

Ніжинська районна КВІ

5

Прилукська міська КВІ

3

Семенівська КВІ

3

Сосницька КВІ

1

Срібнянська КВІ

1

Талалаївська КВІ

4

Чернігівська КВІ

1

Загалом 46 засуджених.
КВІ, відповідно до ст. 46 КВК України, має право застосовувати до засуджених, які відбувають покарання у виді виправних робіт, певні заходи заохочення, наприклад, подання про умовно-дострокове звільнення засудженого. Таке подання готується інспектором і обов’язково погоджується зі спостережною комісією.
Підставою застосування такого заохочення є, по-перше, відбуття засудженим необхідної частини строку покарання, по-друге, своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці засуджений повинен довести своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою необхідно розуміти свідоме і безперечне  дотримання засудженим умов відбування покарання та виконання всіх обов’язків покладених на засудженого.
Під час розгляду питань про подання до умовно-дострокового звільнення спостережні комісії повинні ретельно перевіряти підготовлені матеріали. Члени спостережної комісії обов’язково повинні мати певні теоретичні знання в галузі юриспруденції, для повноцінного здійснення своєї роботи.
За наявності підстав застосовувати УДЗ інспекція готує наступні матеріали:

·  Подання, яке підписується начальником КВІ;

·  Характеристика засудженого з місця роботи з думкою власника підприємства про його поведінку;

·  Копія облікової картки (оригінал облікової картки залишається в інспекції для контролю за своєчасним відрахуванням утриманих коштів у дохід держави);

·  Довідка про відбутий строк покарання засудженою особою на день направлення матеріалів до суду;

·  Матеріали особової справи засудженого.

Після розгляду матеріалів на УДЗ спостережна комісія може заслухати думку інспектора КВІ щодо можливості застосування пільги відносно конкретного засудженого і потім приймає рішення. Далі матеріали направляються в суд для прийняття остаточного рішення. Суд на протязі 10 днів повинен розглянути матеріали справи і винести рішення. Після чого засуджений звільняється від відбування покарання.
Участь громадськості у процесі виправлення засуджених не обмежується лише співпрацею інспекції із спостережними комісіями. КВІ в своїй діяльності співпрацює з громадськими та благодійними організаціями, які створюються в межах і за рахунок іноземних грантів, що, в свою чергу, певною мірою негативно впливає на ефективність їх діяльності –переважно, з рахунок коротких термінів їх існування. Виключним позитивним прикладом такої співпраці на Чернігівщині є діяльність громадської організації «Чернігівський жіночий правозахисний центр» під керівництвом Али Григорівни Лепехи. Центр протягом 2004-2005 років активно співпрацює з кримінально-виконавчою інспекцією міста Чернігова щодо надання допомоги неповнолітнім злочинцям та жінкам, які перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції. Діяльність Центру зводиться до проведення різноманітних виховних заходів з неповнолітніми злочинцями, наприклад, перегляд кінофільмів, вистав та інших культурних закладів за рахунок Центру та під керівництвом його співробітників. Під егідою Центру також проводяться семінари з правової тематики для інших громадських організацій, співробітників пенітенціарної систем тощо.
На нашу думку, одним із приоритетних напрямків співпраці КВІ із громадськістю повинно стати створення з метою підвищення ролі громадськості в виправленні та ресоціалізації осіб, засуджених до покарань не пов’язаних із позбавленням волі інституту громадських інспекторів.
Громадськими інспекторами можуть бути дієздатні громадяни України, яким виповнилося 18 років, здатні за своїми особистими та діловими якостями надавати допомогу кримінально-виконавчій інспекції у забезпеченні контролю за поведінкою засуджених та проведення з ними виховної роботи.
До обов’язків громадських інспекторів можна віднести:

·  дотримуватися Конституції України, діючого законодавства та вимог відомчих інструкцій;

·  проводити профілактичні бесіди з засудженими, їх родичами, а також особами, які можуть здійснювати вплив на засуджених та користуються у них повагою;

·  вживати заходи по попередженню з боку засуджених випадків не виконання покладених судом обов’язків, порушення громадського порядку та повторних злочинів;

·  перевіряти на підприємствах, установах і організаціях стан виховної роботи з особами які відбувають покарання у виді виправних робіт, а також з засудженими до інших мір кримінально-правового впливу не пов’язаних з позбавленням волі;

·  виконувати доручення співробітників інспекції, проявляти ініціативу, про результати своєчасно інформувати інспектора у встановленому порядку;

·  приймати участь у проведенні початкових розшукових заходів по встановленню осіб, які ухиляються від відбування покарань;

·  займатися працевлаштуванням засуджених, які перебувають на обліку в інспекції;

·  складати квартальні плани роботи по проведенню профілактичних заходів з засудженими.

Джерело:http://www.prison-visit.com/wp-content/docs/poryadok_zdiysn_patronaju.html

Підготував: Марцинів І.С. – зав. сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної, мобілізаційної та режимно-секретної роботи апарату райдержадміністрації – секретар спостережної комісії при райдержадміністрації