Чортківська районна державна адміністрація
48500, м.Чортків, вул.Шевченка, 23
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / Служба у справах дітей

Конвенція ООН про права дитини


Діти – це окрема, самостійна частина суспільства, якій притаманні особливі правила поведінки, своєрідні життєві погляди, що забезпечують її розвиток і становлення та перетворення в дорослу частину суспільства.
Унаслідок свого становища діти потребують особливого підходу, соціального захисту та поваги до їх прав. 20 листопада 2020 року весь світ святкуватиме 31-у річницю Конвенції ООН про права дитини, яка була прийнята резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року. До кінця 1990 року Конвенцію ратифікували 57 держав, а до 31 грудня 1995 року Конвенцію ратифікували вже 185 країн, що є безпрецедентною подією у нормотворчій діяльності в області прав людини.
З 1989 року день 20 листопада відмічається як Міжнародний день прав дітей. Але в Україні за традицією цей день частіше відзначається 1 червня як Міжнародний день захисту дітей.
Що ж нового несла собою Конвенція ООН про права дитини?
Перш за все ту думку, що діти – це не маленькі дорослі із маленькими правами, а що вони повноправні члени суспільства, які мають, окрім багатьох прав дорослих і свої особливі права – права на гру, на сімейне виховання, на спілкування з однолітками.
В Конвенції втілювалася той прогресивний погляд, що дитинство – це не підготовка до дорослого життя, а важливий і самоцінний етап життя людини.
Декларація 1959 року включає 10 принципів, які можна викласти так:
1. Кожна дитина користується правами, проголошеними цією Декларацією без будь-яких форм дискримінацій.
2. Дитина повинна користуватися особливим захистом і повинна мати можливість для нормального здорового розвитку в умовах свободи гідності.
3. Дитина з моменту народження набуває ім’я і національність.
4. Дитина повинна користуватися благами соціального забезпечення, включаючи адекватний до- та післяпологовий догляд для неї або нього та матері. Дитина повинна мати право на нормальне харчування, житло, творчі та медичні послуги.
5. Дитині, яка є фізично, розумово або соціально неповноцінна, повинні надаватися спеціальне лікування, освіта та догляд.
6. Дитина повинна там, де можливо, зростати під опікою і доглядом її батьків в атмосфері приязні моральної та матеріальної безпеки. Малолітня дитина не повинна , крім виняткових обставин, відокремлюватися від матері. Суспільство і органи влади повинні забезпечити необхідний догляд за дітьми, які залишилися без піклування сім’ї або без адекватних засобів підтримки.
7. Дитина має право на отримання освіти, яка повинна бути обов’язковою та безкоштовною щонайменше на початковому рівні. Дитина повинна мати можливість для гри та творчості.
8. Дитина за будь-яких обставин повинна бути серед перших, хто отримає захист та допомогу.
9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм занедбання, жорстокості та експлуатації. Дитину не можна наймати на роботу до досягнення нею визначеного мінімального віку.
10. Дитина повинна бути захищена від расової, релігійної або іншої дискримінації. Вона повинна бути вихована у дусі розуміння, толерантності та дружби між народами, і миру і загального братерства.
В той же час Декларація вважає дитину правовим суб’єктом, тобто не визнає за нею право самостійно користуватися своїми правами. Декларація стосується майже виключно захисних прав, її лейтмотивом є кращі інтереси дитини, іншими словами, дитина визнається окремою істотою.
Декларація прав дитини – документ, що регулює становище дитини у сучасному суспільстві. Головна ідея цього акту «Добро – дітям». В вищезгаданих 10 принципах проголошується, що дитині, незалежно від кольору шкіри, мови, статі, віри, законом повинен бути забезпечений соціальний захист, надані умови та можливості, що дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно. У соціальному відношенні висунуто вимоги щодо створення умов для здорової і нормальної життєдіяльності дитини, гарантування їй свободи й гідності. Дитина повинна бути першою серед тих, хто одержує захист і допомогу, а також захищеною від усіх форм недбалого ставлення до неї, не говорячи вже про жорстокість та експлуатацію.
Конвенція ООН про права дитини – не просто декларація, а міжнародна угода, визначаючи яку, кожна країна повинна дотримуватися її вимог, спиратися на них, у тому числі шляхом внесення доповнень і змін до свого законодавства з метою захисту дітей від різного роду посягань.


Начальник служби                                                       Василь КОРНАК




 

 

                                                                                                                       

                                                                 

                                                               

                                                                                                 

                                                              

                                                               

                                                                                

Інформаційні послуги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 
 
 
 

 

БЕЗКОШТОВНА ДРУГА ВИЩА ОСВІТА ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ

 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Актуальна тема