Підволочиська районна державна адміністрація
47800, смт.Підволочиськ, вул.Д.Галицького, 80
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

 

 

До відома

   

 ************************

«Гаряча телефонна лінія» Фонду.

В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в  Тернопільській області діє «гаряча телефонна лінія» за номером (0352) 52-72-21; (03543) 2-17-35 щодня, крім вихідних та святкових днів, з 8.00 до 17.00, у п’ятницю – з 8.00 до 15.45

   

 ************************

В відділі економічного розвитку райдержадміністрації відкрито «гарячу» телефонну лінію з питань підтримки та розвитку підприємництва. Зауваження, пропозиції щодо діяльності адміністративних структур, що регламентують інвестиційну та підприємницьку діяльність в частині надання адміністративних послуг, роботи центрів з надання адміністративних послуг, консультування з питань захисту прав споживачів -  телефонуйте на номер «гарячої лінії»  2-24-92 , у понеділок – четвер з 8.00 до 17.15, у п’ятницю з 8.00 до 16.00, або надсилайте інформацію на електронну адресу: ekon_pidv@ukr.net.

 

************************

Районним координаційним центром підтримки сімей, що прибувають у Підволочиський район  з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь відкрито цілодобову «гарячу» телефонну лінію для координації роботи щодо розселення сімей, які виїжджають з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь 2-12-78 (приймальня голови Підволочиської райдержадміністрації)

    Для надання роз'яснень стосовно можливості отримання соціальної підтримки за місцем тимчасового перебування звертайтеся:

2-35-22 – управління праці та соціального захисту населення (9.00-17.00)

2-26-43 – управління Пенсійного фонду (9.00-17.00)

2-26-95, 2-22-85 – районний центр зайнятості (9.00-17.00)

   

    *********************

    При службі з гуманітарних питань райдержадміністрації діє "гаряча" телефонна лінія. З питань оздоровлення та відпочинку дітей, видачі посвідчень та надання пільг багатодітним сім’ям, жорстокого поводження з дітьми, насильства в сім’ї та інших звертатися за телефоном 2-23-87 щовівторка з 9 до 13 години.

На головну

Новини

Роздрукувати 04.12.19 | 09:43

Підволочиська ДПІ Теребовлянського управління ГУ ДПС інформує

На Тернопільщині є понад 87 тисяч платників єдиного внеску

Станом на початок листопада 2019 року на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебувало 57 927 основних платників податків. Майже 60 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34 531 особа. Решта платників є юридичними особами – 23 396, що на 547 суб’єктів господарювання більше, ніж минулого року.

Упродовж жовтня цього року взяли на облік 549 платників податків. Серед них 89 юридичних осіб та 460 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 373 суб’єкти підприємницької діяльності, а саме: 32 юридичних особи та 341 приватний підприємець.

У Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків зареєстровано 1 108 538 фізичних осіб, а також 4 503 іноземці. Проте 4 821 особа відмовились від присвоєння ідентифікаційного номера. Лише упродовж десяти місяців цього року зареєстровано 14 102 фізичних особи та 268 іноземців.

Цікаво, що цьогоріч на початок листопада на обліку ГУ ДПС в області перебувало 87 042 платники єдиного внеску, зокрема 24 663 юридичних особи та 62 379 фізосіб. Порівняно з січнем-жовтнем 2018 року кількість таких платників зросла на 5392 особи. Це свідчить про те, що мешканці нашого краю дбають про своє майбутнє та надають перевагу легальному отриманню заробітної плати.

Чи може платник єдиного податку третьої групи протягом поточного року змінити на четверту групу?

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується фізичною особою самостійно або спільно з членами її сім’ї на підставі договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства (частина перша та третя ст. 8 прим. 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973)).

Після укладання (складання) договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства голова сімейного фермерського господарства має зареєструватися як фізична особа – підприємець (далі – ФОП) або зареєструвати зміни до відомостей про ФОП в порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон №755).

Пунктом 21 прим. 1 частини четвертої ст. 9 Закону №755 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості щодо створення ФОП сімейного фермерського господарства.

Главою 1 розд. XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники), належать ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону №973, за умови виконання сукупності таких вимог:

- здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

- провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

- не використовують працю найманих осіб;

- членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України;

- площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.

Отже, ФОП – платник єдиного податку третьої групи, щодо якого в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право протягом поточного року перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Слід зазначити, що питання реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

Чи відображають операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, в Додатку 4 декларації акцизного податку?

Згідно з п. 213.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню належать операції з:

- вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;

- ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру;

- реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Форму декларації акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та подання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (далі – Порядок №14).

Відповідно до норм Порядку №14 у Додатку 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою» (далі – Додаток 4) до Декларації відображаються лише операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою, операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню не відображаються в Додатку 4 Декларації.

Згідно з п. 13 розд. V Порядку №14 якщо платник податків вважає, що форма Декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ такий платник має право подати разом з Декларацією Додаток 10 «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) та відобразити в ньому операції, які не підлягають оподаткуванню у довільній формі за реквізитами Додатка 4.

Крім того, відповідно до п. 30.6 ст. 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Документи, які підтверджують витрати громадян на придбання цінних паперів

 

Відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Згідно з п. п. 5 п. 3 розд. I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 із змінами та доповненнями, готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

До касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку, належать, зокрема, касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи (п. п. 11 п. 3 розд. I Положення №148).

Відповідно до п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому, згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями розрахунковий документ – це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Враховуючи наведене, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Податківці Тернопільщини отримали сертифікати

Сертифікати, які засвідчують навчання на курсах підвищення кваліфікації державних службовців та органів місцевого самоврядування, отримали сьогодні 43 працівники Головного управління ДПС у Тернопільській області. Вона навчалися за напрямками підвищення кваліфікації з питань запобігання корупції та управління фінансами. Серед тих, хто успішно завершив навчання, є і в.о. начальника податкової служби Тернопільщини Валерій Лісницький та в. о. першого заступника начальника цього відомства Руслан Цвігун.

«Постійні зміни економіки, розвиток фінансової системи вимагають сучасних методів роботи та розширення професійного кругозору, – зазначив Валерій Лісницький. – Адже ми, фахівці податкової служби, повинні завжди бути в курсі останніх законодавчих змін, стратегічних новацій, удосконалюватися фахово, знайомитися з передовим досвідом інших країн, набувати нових умінь та навичок. У цьому нам першим помічником і порадником є Тернопільський національний економічний університет». Між податковою службою та цим навчальним закладом склалися дружні відносини та тривала співпраця. Випускники ТНЕУ складають більшу частину працівників ГУ ДПС в області. Крім цього, студенти проходять практику, стажування, вивчають ази майбутньої професії в обласній податковій службі.

Відповідні сертифікати про успішне завершення навчання слухачам вручили завідувач кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ Анатолій Луцик та завідувачка кафедри міжнародного права та міграційної політики цього ж вузу Тетяна Дракохруст. Представники навчального закладу зазначили, що під час навчання податківці розглянули новації законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, проаналізували організаційно-прикладні засади антикорупційної політики в нашій державі, розглянули корупційні ризики в публічному управлінні та систему запобігання корупції. Окремо зупинилися на електронному декларуванні та організації й порядку проведення спецперевірок щодо державних службовців.

Ті ж слухачі, які розглядали стратегію реформування управління державними фінансами, вивчали стратегічні напрямки розвитку податкової системи сучасності. Вони опановували особливості управління податковим боргом та окреслювали етапи підвищення ефективності фіскального адміністрування в нашій державі загалом.

На завершення представники ТНЕУ запевнили, що співпраця між економічним навчальним закладом та податковою службою триватиме й надалі та міцнітиме, а участь науковців у різноманітних заходах стане доброю традицією.

Мешканцям Тернопілля повернули 11,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб

Упродовж цього року 5053 мешканці нашого краю подали декларації, щоб скористатися своїм правом на податкову знижку. Вони задекларували 65 млн грн понесених витрат. Порівняно з відповідним минулорічним періодом кількість таких декларантів зросла на 637 осіб, а сума витрат – на 15 млн гривень.

Майже 87 відсотків або 4391 мешканець Тернопільщини подав декларації на отримання податкової знижки в зв’язку з понесеними витратами на навчання. Повернути надмірно сплачений податок на доходи фізичних осіб, тому що були сплачені страхові внески за договорами довгострокового страхування життя, виявили бажання 582 особи, а це 11 відсотків від вищевказаних декларацій.

Правом на податкову знижку у зв’язку зі сплатою відсотків за іпотечними кредитами та понесеними витратами по оплаті допоміжних репродуктивних технологій та усиновленню дітей скористалися відповідно 45 та 19 мешканців краю.

Повернуть кошти й 9 декларантам, які понесли витрати у зв’язку з переобладнанням транспортних засобів, а також чотирьом, котрі сплачували видатки на будівництво (придбання) доступного житла, та трьом особам, які здійснювали пожертвування.

За наслідками перерахунків мешканцям Тернопілля повернуть 11,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб. Майже 98 відсотків від вказаної суми декларанти вже отримали, а це 11,2 млн гривень.

Вважаємо за доцільне нагадати, що правом на податкову знижку за підсумками минулого року громадяни можуть скористатися до кінця поточного. Тому тим, хто ще не встиг скористатися можливістю повернути частину податку на доходи фізичних осіб, варто поспішити.

На Тернопільщині буде Тиждень права

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що в Україні вже водинадцяте проводитиметься Всеукраїнський тиждень права. Такий захід відбувається, починаючи з 2008 року, з нагоди річниці прийняття у 1948 році Загальної декларації прав людини. Тиждень права – це масштабний захід, який об’єднує правників, органи влади, громадський сектор, міжнародних партнерів задля просвіти у сфері прав людини. До проведення заходів щорічно долучаються громадські організації, юридичні компанії, заклади освіти, правники та активісти.

Мета Тижня права – показати важливість правової освіти для українців, виховувати в них повагу до закону та прав людини, залучити до участі в цікавих правових заходах.

Під час Всеукраїнського тижня права проводяться тематичні уроки, конкурси, виставки, кіноклуби, медіатеки. Науковці та правники проводять публічні дискусії та конференції, а серед розваг – правові конкурси, ігри, змагання.

Цьогоріч Тиждень права триватиме 09 по 13 грудня. Фахівці податкової служби теж долучаються до заходів. Нагадуємо, що роз’яснення податкового законодавства мешканці та гості Тернопільщини можуть отримати у Центрах обслуговування платників, які діють при податкових інспекціях краю

Щодо оподаткування акцизним податком послуги з куріння кальяну

Відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ. Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

 Послуги нерезидента у перевезенні пасажирів та вантажів: оподаткування ПДВ

Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, відповідно до п. п. «в» п. п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ, є місце фактичного постачання послуг.

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Враховуючи зазначене, операція з постачання нерезидентом на митній території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою. При цьому особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Операція з постачання нерезидентом за межами митної території України послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності: вимоги до оформлення

Відповідно до ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при встановленні Національним банком України (далі – НБУ) граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Тобто однією з обов’язкових умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг).

У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг).

Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною. Також суб’єкт господарювання може розробити особисто зручний для застосування бланк акту, який повинен відповідати вимогам Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Так, відповідно до ст. 9 Закону №996 первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором.

Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.

Як і договір (контракт) зовнішньоекономічної діяльності, акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською мовою. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.

У свою чергу підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Для відображення операції в іноземній валюті потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату оформлення акту виконаних робіт.

ГУ ДПС у Тернопільській області та громадянське суспільство: діалог триває

Установчі збори для формування Громадської ради відбулися сьогодні в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області. У засіданні взяли участь представники, делеговані інститутами громадянського суспільства. До них з вітальним словом звернувся в.о. начальника податкової служби Тернопільщини Валерій Лісницький.

«Формуючи Громадську раду, ми підтверджуємо обраний курс на плідну співпрацю з громадськими організаціями. Як завжди, ми готові вислухати від вас пропозиції, зауваження щодо роботи нашого відомства. Тож і надалі будемо робити кроки назустріч платникам податків, дослухатися до їхніх нагальних проблем і спільними зусиллями їх вирішувати», – зазначив посадовець. Він також висловив сподівання, що Громадська рада залишатиметься посередником між податковим відомством та бізнесовим середовищем краю, а співпраця з дорадчим органом залишатиметься конструктивною та продуктивною.

Валерій Лісницький розповів про роботу служби. Адже реформована податкова працює лише три місяці, проте докладає максимум зусиль для налагодження партнерських відносин із платниками податків. «Насамперед, для створення комфортних умов і потреб платників податкова служба удосконалює вже діючі електронні сервіси. Оскільки, на нашу думку, сплата податків має бути легким, зрозумілим та прозорим процесом», – підкреслив очільник податкового відомства.

Посадовець також розповів про новації законодавства, що стосуються реєстраторів розрахункових операцій, зокрема, щодо можливості застосування програмних РРО. «Вважаю, що податкова майбутнього – це сервіс в смартфоні, який повинен бути зручним та швидким, повністю мінімізувати корупційні ризики, та надавати можливість сплачувати податки будь-де та будь-коли», – наголосив Валерій Лісницький.

На завершення в.о. начальника ГУ ДПС в області побажав новообраному складу Громадської ради плідної праці, конструктивних пропозицій та зауважень, а також запевнив, що охоче братиме участь у засіданнях і надалі.

Аферисти просять «допомоги» податковій. Не піддавайтесь на провокації!

На Тернопільщині знову активізувалися шахраї. Вони, вдаючи посадових осіб територіальних органів ДПС у Тернопільській області, телефонують до керівників підприємств, підприємців і вимагають матеріальної вигоди. Зокрема, неабияку активність зловмисників зафіксовано днями на Бережанщині, зокрема у райцентрі. Невідомі особи телефонують із номера 0986452556 до платників податків, звертаючись з проханням надати фінансову допомогу.

У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області вкотре наголошують, що службові особи податкової служби жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

Проте, як свідчить практика, частина громадян та суб’єктів підприємницької діяльності не перевіряють достовірності інформації і надають грошові кошти зловмисникам, які представляються службовими особами податкового відомства, чим викликають недовіру, кидають тінь, а також негативно впливають на честь та ділову репутацію працівників Державної податкової служби загалом.

Тому в ГУ ДПС у Тернопільській області закликають платників бути обачними й не піддаватися на провокації. У випадку отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені нібито працівників органів ДПС – негайно повідомити відповідний підрозділ Національної поліції за номером телефону 102 або телефонувати до антикорупційного сервісу ДПС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007, напрямок «4».

Серед підприємців Тернопільщини спрощена система найпопулярніша

Станом на початок листопада 2019 року на обліку перебувало 34 531 приватний підприємець. Із них 33 413 або 96,8% – основні платники податків, які здійснюють діяльність. Зокрема, 6675 (20%) підприємців застосовують загальну систему оподаткування та 26 738 (80%) підприємців провадять діяльність, застосовуючи спрощену систему оподаткування.

Найчастіше підприємці обирають другу групу єдиного податку. Їх є трохи більше половини – 13 415 осіб. Понад 32 відсотки або 8451 фізособа – підприємець надав перевагу третій групі єдиного податку. На першій групі спрощеної системи оподаткування перебувають 4872 або 18% підприємців.

Принагідно нагадаємо особливості кожної групи єдиного податку. Так, перша група дозволена для підприємців, які надають побутові послуги населенню або ж здійснюють торгівлю з лотків на ринку, при річному ліміті доходу дo 300 тисяч гривень, сплачують податок за ставкою до 10% розміру прожиткового мінімуму, тoбто до 192,10 грн у 2019 році, без найманих працівників.

Друга група єдиного податку актуальна для тих, хто працюватиме у межах річного доходу – дo 1,5 млн гривень, застосовуючи ставку – дo 20% мінімальної зарплати (тoбто у 2019 році – до 834,60 грн), використовуючи працю до 10 найманих осіб.

Третя група спрощеної системи оподаткування дозволяє працювати за таких умов: річний ліміт доходу – дo 5 млн гривень; ставка податку 3% (платники ПДВ) або 5% (неплатники ПДВ) вiд обороту, кількість наймaних працівників необмежена.

Місце провадження господарської діяльності не визначене: що зазначати у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява).

Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

При зміні місця провадження господарської діяльності відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ Заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).

Формою Заяви передбачено поле 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому зазначається наступна інформація:

- код за КОАТУУ заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 31.10.1997 №659, розміщений на офіційному вебсайті Державної служби статистики України;

- область, район, населений пункт;

- вулиця, номер будинку/офісу/квартири;

- індекс.

Отже, фізична особа – підприємець, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

Якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

Торгівля пальним без одержання ліцензії у паперовому вигляді: чи має право суб’єкт господарювання на діяльність

Відповідно до положень ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481), оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності (далі – СГ) за наявності ліцензії. Роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального (ст. 2 Закону №481).

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику, зокрема, щодо пального – не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі №481 документів.

Єдиний державний реєстр суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) – перелік СГ, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі СГ, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок №545).

Відповідно до п. 7 Порядку №545, інформація про СГ вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Реєстр) не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального розміщується на офіційному вебсайті ДПС.

Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).

Ліцензії на право виробництва та оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі та зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі та за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Таким чином, СГ мають право здійснювати діяльність з виробництва/зберігання/оптової/роздрібної торгівлі пальним в період терміну дії відповідної ліцензії. Норми Закону №481 не містять вимоги щодо здійснення господарської діяльності у даній сфері за умови обов’язкового отримання ліцензій у паперовому вигляді.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 до СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема:

- виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень;

- оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень;

- роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

Водночас, ст. 18 Закону №481 передбачено, що до СГ не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону №481, при зберіганні пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Сергій Верланов: Для прозорого бізнесу податкова служба буде виключно сервісом, зручним і швидким

Як виглядатиме податкова майбутнього, якими будуть податкові сервіси, про це розповів Голова ДПС Сергій Верланов під час зустрічі з представниками ІТ-бізнесу в UNIT.City.

«Моє головне завдання – зробити податковий сервіс зручним. ДПС активно працює над удосконаленням інтерфейсу Електронного кабінету. При розробці сервісів увага на 95% надавалась функціоналу, необхідному для виконання законодавства, і лише на 5% - інтерфейсу користувача. Ми ці питання розуміємо і вже вирішуємо», – зазначив Сергій Верланов.

За словами Голови ДПС, зараз вже повністю оцифровані сервіси для юридичних осіб, більшість сервісів для фізосіб-підприємців. Головне завдання сьогодні – це адаптація сервісів під потреби користувача, забезпечення можливості фізособам легко, «в декілька кліків» виконати всі необхідні процедури.

Наразі у порядку денному податкової служби – впровадження та удосконалення сервісів з попереднього заповнення декларацій для громадян, нагадування про граничні терміни подання звітності та наявність заборгованості, запровадження online-консультацій, подання звітності та сплата податків у зручній формі, аналітичні сервіси. Найголовніший виклик – проект РРО у смартфоні. До  січня ДПС має надати користувачам змогу протестувати програмне РРО, яке буде безкоштовне для скачування і обслуговування.

Сергій Верланов також підкреслив, що ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування (значна частина ІТ-індустрії використовує саме таку систему), не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця.

За словами очільника ДПС, значні зміни очікують систему податкового аудиту. «Ми змінюємо систему аудиту. Не тільки платник податків має забути дорогу до податкової, а й податкова – до платника. Значно скорочується кількість перевірок. Вся увага – виключно на ризикові підприємства, які намагаються ухилятися від оподаткування та зловживають своїми правами. Для прозорого бізнесу податкова служба буде виключно сервісом, зручним і швидким», ­– наголосив Сергій Верланов.

 Через продаж алкоголю і цигарок неповнолітнім підприємців позбавили ліцензій

Упродовж десяти місяців цього року працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області провели 215 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосували фінансові санкції на суму 3,1 млн гривень.

Відтак встановили 218 порушень норм законодавства, що регулює виробництва й обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зокрема, виявлено 111 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних  цін. Крім того, зафіксовано 36 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами поштучно. Мали місце 25 випадків, коли реалізовували алкоголь на розлив для споживання на місці тощо.

Упродовж січня-жовтня цього року анулювали 270 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Ще 232 ліцензії скасували на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами. З них 13 ліцензій позбавили через продаж тютюнових виробів та алкоголю неповнолітнім.

Загалом на даний час підприємці області використовують 4522 ліцензії на реалізацію алкоголю та тютюну.

 

Готівкові розрахунки одного підприємства з іншим підприємством на протязі дня: гранична межа

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Витрати на недержавне пенсійне забезпечення: алгоритм розрахунку податкової знижки

27.11.2019 - Головне управління ДПС у Тернопільській області

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, платник податку згідно з п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Згідно з п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2018 року розраховується наступним чином: на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом платника податку – 29640 грн (2470 грн х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 14820 грн (2470 грн х 12 міс. х 50 відсотків).

Надалі при визначенні бази оподаткування задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності) та на податкову знижку.

Термін видачі ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами або рішення про відмову

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі №481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Статтею 15 Закону №481 встановлено що:

- оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами;

- ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на п’ять років уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади, зокрема, в областях, місті Києві;

- ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі №481 документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови;

- при зміні відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін;

- при втраті або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анонси подій

Інформаційні послуги