Підволочиська районна державна адміністрація
47800, смт.Підволочиськ, вул.Д.Галицького, 80
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

 

 

До відома

   

 ************************

«Гаряча телефонна лінія» Фонду.

В управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в  Тернопільській області діє «гаряча телефонна лінія» за номером (0352) 52-72-21; (03543) 2-17-35 щодня, крім вихідних та святкових днів, з 8.00 до 17.00, у п’ятницю – з 8.00 до 15.45

   

 ************************

В відділі економічного розвитку райдержадміністрації відкрито «гарячу» телефонну лінію з питань підтримки та розвитку підприємництва. Зауваження, пропозиції щодо діяльності адміністративних структур, що регламентують інвестиційну та підприємницьку діяльність в частині надання адміністративних послуг, роботи центрів з надання адміністративних послуг, консультування з питань захисту прав споживачів -  телефонуйте на номер «гарячої лінії»  2-24-92 , у понеділок – четвер з 8.00 до 17.15, у п’ятницю з 8.00 до 16.00, або надсилайте інформацію на електронну адресу: ekon_pidv@ukr.net.

 

************************

Районним координаційним центром підтримки сімей, що прибувають у Підволочиський район  з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь відкрито цілодобову «гарячу» телефонну лінію для координації роботи щодо розселення сімей, які виїжджають з території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь 2-12-78 (приймальня голови Підволочиської райдержадміністрації)

    Для надання роз'яснень стосовно можливості отримання соціальної підтримки за місцем тимчасового перебування звертайтеся:

2-35-22 – управління праці та соціального захисту населення (9.00-17.00)

2-26-43 – управління Пенсійного фонду (9.00-17.00)

2-26-95, 2-22-85 – районний центр зайнятості (9.00-17.00)

   

    *********************

    При службі з гуманітарних питань райдержадміністрації діє "гаряча" телефонна лінія. З питань оздоровлення та відпочинку дітей, видачі посвідчень та надання пільг багатодітним сім’ям, жорстокого поводження з дітьми, насильства в сім’ї та інших звертатися за телефоном 2-23-87 щовівторка з 9 до 13 години.

На головну

Новини

Роздрукувати 12.11.19 | 14:24

Підволочиська ДПІ Теребовлянського управління ГУ ДПС інформує

 

Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов

Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону. 

«Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», - зазначив голова ДПС Сергій Верланов. 

Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», - уточнив Сергій Верланов.

 Платники Тернопілля до держбюджету сплатили понад мільярд гривень ПДВ

Упродовж десяти місяців цього року суб’єкти господарювання Тернопільщини спрямували до Державного бюджету України 1 млрд 5,6 млн грн податку на додану вартість. Порівняно із відповідним періодом минулого року фактичні надходження збільшились на 17,9 млн грн або на 1,8 відсотка.

Середньомісячна сплата цього платежу у січні-жовтні складає 100,6 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року – плюс 1,8 млн гривень.

Цьогоріч у жовтні суб’єкти господарювання нашого краю сплатили 126,3 млн грн податку на додану вартість.

До речі, на початок листопада на обліку в податкових органах області перебувало 3107  платників ПДВ, з них 2657 юридичних осіб та 450 фізичних осіб – підприємців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зросла: юридичних осіб плюс 155, а приватних підприємців – на 17 осіб.

Коли реєструємо акцизну накладну, яка складена на пальне не платникам акцизного податку

Відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий будь-яким іншим особам – не платникам податку, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.

Реєстрація в ЄРАН здійснюється, зокрема, згідно з п.п. 231.6 п. 231 ПКУ, а саме:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, акцизна накладна (перший примірник акцизної накладної – для акцизних накладних, які складаються у двох примірниках) може бути складена та зареєстрована в ЄРАН після фактичного отримання пального, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального, у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного:

- до паливного бака транспортного засобу, або технічного обладнання, пристрою;

- до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом.

З урахуванням вищевикладеного, реєстрація в ЄРАН акцизних накладних складених на обсяги пального або спирту етилового, реалізованого суб’єктам господарювання – не платникам акцизного податку, здійснюється:

- не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання – при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

- після фактичного отримання пального, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального – при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою, або до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом;

- у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового – в інших випадках.

Як в податковій отримати індивідуальну податкову консультацію?

11.11.2019 - Головне управління ДПС у Тернопільській області

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

- в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

- у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

- підпис платника податків;

- дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Пільга щодо сплати земельного податку: чи звільнено юридичну особу від подання податкових декларацій з плати за землю

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно із ст. 269 та ст. 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.

Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.

Таким чином, юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельних податок не справляється через застосування податкових пільг.

Майже 201 млн грн податку на прибуток перерахували до бюджету на Тернопільщині

Упродовж січня-жовтня 2019 року суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили до Зведеного бюджету України 200,8 млн грн податку на прибуток. Майже 89 відсотків від надходження отримав державний бюджет та 11 відсотків – місцеві, а це відповідно 179,4 млн грн та 21,4 млн гривень. Сума сплаченого платежу перевищила очікувані надходження на 10,2 відсотка. Відтак бюджет додатково отримав 20,4 млн грн податку на прибуток підприємств.

До загального фонду зведеного бюджету упродовж десяти місяців цього року суб’єкти господарювання сплатили 4,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.

У жовтні цього року до зведеного бюджету бізнес спрямував 3,5 млн грн податку на прибуток, що на 70,7 відсотка перевищило очікування. Тож бюджети додатково отримали 2,1 млн гривень. 

Заповнення окремих граф розрахунку за ф. 1ДФ

08.11.2019 - Головне управління ДПС у Тернопільській області

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).

Розділом III Порядку передбачено, що розд. І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:

- у графі 1 «№з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

- у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку;

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку;

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;

- у графі 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету;

- у графі 5 «Ознака доходу» – ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу;

Згідно з абзацом другим п. 3.6 розд. ІІІ Порядку щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*», крім випадків, зазначених у п. п. 3.7 та 3.8 розд. ІІІ Порядку;

- у графі 6 «Дата прийняття на роботу» – дата прийняття фізичної особи на роботу (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді);

- у графі 7 «Дата звільнення з роботи» – дата звільнення фізичної особи з роботи (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді);

- у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» – ознака податкової соціальної пільги згідно з Довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Таким чином, при наявності у фізичної особи в звітному кварталі двох ознак податкової соціальної пільги «02» та «04» за однією ознакою доходу «101», податковий агент у податковому розрахунку за ф. 1ДФ щодо такої фізичної особи формує два рядки, в кожному з яких у графі 5 зазначає ознаку доходу «101», а у графі 8 – ознаку податкової соціальної пільги «02» та «04» відповідно.

При цьому перший рядок заповнюється в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4 проставляються прочерки.

Об’єкт обчислення екологічного податку відсутній: інформуємо контролерів

Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Тобто суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

 Виплата доходів: чи утримувати податок на доходи нерезидента та подавати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств

Відповідно до п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розд. ІІІ ПКУ;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).

Пунктом 103.9 ст. 103 ПКУ встановлено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Сума податку з доходу нерезидента, яка утримується при виплаті доходу (прибутку) нерезиденту за звітний (податковий) період, відображається у додатку ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), та відповідно рядку 23 ПН Декларації.

Згідно з роз’ясненнями, наданими Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2019 № 181, ПКУ не визначено порядку оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, виплачених нерезиденту – юридичній особі резидентом – фізичною особою, яка не є самозайнятою особою відповідно до визначення п. п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Відповідно до 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Враховуючи зазначене, фізична особа – резидент при виплаті доходів, визначених п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезиденту – юридичній особі не повинна утримувати податок на доходи н

Бізнесу Тернопільщини повернули 577 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-жовтні 2019 року повідомили 152 суб’єкти господарювання Тернопільщини. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 558 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року вона зросла на 209 млн гривень.

До речі, станом на початок листопада цього року платникам податків області повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 577 млн грн податку на додану вартість. Порівняно з минулорічним періодом це трохи більше, ніж на 40 відсотків. Адже у січні-жовтні 2018 року суб’єктам господарювання відшкодували 344 млн грн ПДВ.

Цьогоріч упродовж десяти місяців за результатами проведених перевірок податківці упередили 1,8 млн грн ПДВ, неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування.

На початок листопада 2019 року загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 102 млн гривень, з яких 86 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування та 16 млн грн – на судовому та адміністративному розгляді. 

ерезидента та подавати Декларацію.

Термін зберігання облікових справ в контролюючих органах 5 років минув: як отримати довідку про доходи експідприємцю

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що фізична особа щодо якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запис про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця, та термін зберігання облікових справ в контролюючих органах 5 років минув, може отримати за письмовим зверненням в органі ДПС за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої(-их) податкової(-их) декларації(-ій), якщо документи ще зберігаються в органі ДПС.

При відсутності такої інформації в органі ДПС фізичній особі необхідно звернутися до державного архіву області (міста).

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи – за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. При цьому за отриманням зазначеної довідки фізична особа може звернутись до Міністерства юстиції України, який є розпорядником ЄДР.

Спадщина, що оподатковується за нульовою ставкою: що з відображенням у річній податковій декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ.

Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до розд. IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

До уваги банків та інших фінансових установ!

Державна податкова служба України інформує, що відповідно до пункту 5 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами) та пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 №292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за №832/33803, банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки  клієнтів – платників податків.

З 01 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про усі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах / кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період.

Під час перехідного періоду з 05 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.  

З 01 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах.

Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків – платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог статті 69 Податкового кодексу України, з 01 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»).

Зазначена інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396105.html.

Платники Тернопільщини сплатили понад 3,1 млрд грн єдиного внеску

 

Упродовж січня-жовтня цього року суб’єкти господарювання Тернопілля сплатили 3 млрд 118,8 млн грн єдиного соціального внеску. Це перевищило очікуване на 14,6 млн гривень і склало 100,5 відсотка.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження цього платежу збільшилися на 450,2 млн гривень, якщо у відсотках, то це – на 16,9 відсотків більше.

Лише у жовтні платники нашого краю спрямували до бюджету 307 млн грн єдиного внеску, що на 29,1 млн грн більше, ніж минулоріч.

Варто мати на увазі, що єдиний внесок необхідно сплачувати платникам незалежно від їхнього фінансового стану. Адже несплачений єдиний внесок призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсій у майбутньому. Оскільки до страхового стажу зараховуються лише періоди роботи,  за які сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний, а у 2019 році це – 918,06 гривень

Навіть при наявності ліцензії реалізація алкоголю через Інтернет заборонена

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі №481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Оптова торгівля – це діяльність із придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання.

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону №481 оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

При цьому ст. 15 Закону №481 встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб’єкта господарювання з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; для фізичних осіб-підприємців – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Таким чином, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.

З урахуванням викладеного суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.

При цьому слід зазначити, що за порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів відповідно до ст. 17 Закону № 481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру 100 відс. вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Сплата єдиного податку платниками першої і другої груп

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Згідно з п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Водночас п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон) встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги, зокрема, п. п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 ПКУ.

Крім того, нормами ПКУ для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку передбачено подання заяви у разі:

- самостійного переходу на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку;

- при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності;

- у випадках, передбачених п. 293.8 ст. 293 та п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Таким чином, нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізичними особами-підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп при зміні розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.

РРО: новації у сфері застосування

Державна податкова служба України звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (Закони №128-IX та №129-IX від 20.09.2019).

РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для  фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності. 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анонси подій

Інформаційні послуги