Гусятинська районна державна адміністрація
48201, смт.Гусятин, провулок Героїв Майдану, 1
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

13.08.2018 Застосування антикорупційного законодавства в органах Пенсійного фонду України.


 

В Україні створено систему антикорупційного законодавства, яка охоплює всі сфери суспільного життя і включає різні види законодавчих та нормативних актів, основним з яких є Закон України «Про запобігання корупції».

 

Антикорупційна стратегія реалізується шляхом виконання державної програми, яка розробляється Національним агентством та затверджується Кабінетом Міністрів України. Керівники державних органів несуть персональну відповідальність за забезпечення реалізації державної програми з виконання Антикорупційної стратегії.

 

Державна програма з виконання Антикорупційної стратегії підлягає щорічному перегляду з урахуванням результатів реалізації визначених заходів, висновків та рекомендацій парламентських слухань з питань ситуації щодо корупції.

 

Антикорупційні програми повинні передбачати:

·                        визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції у відповідній сфері, заходи з їх реалізації, а також з виконання антикорупційної стратегії та державної антикорупційної програми;

· оцінку корупційних ризиків у діяльності органу, установи, організації, причини, що їх породжують, та умо­ви, що їм сприяють;

·                        заходи щодо усунення виявлених корупційних ризиків, осіб, відповідальних за їх виконання, строки та необхідні ресурси;

· навчання та заходи з поширення інформації щодо програм антикорупційного спрямування;

· процедури щодо моніторингу, оцінки виконання та періодичного перегляду програм;

· інші спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням заходи.

 

Антикорупційна програма Пенсійного фонду України складається щороку, затверджується наказом Пенсійного фонду України та погоджується з Національним агентством.

 

Програма складається за результатами аналізу та оцінки корупційних ризиків у діяльності органів Пенсійного Фонду України з урахуванням виконання завдань щодо впровадження антикорупційних заходів у попередніх роках і включає визначення засад загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції, звіт за результатами оцінки корупційних ризиків, заходи щодо їх усунення, строки та осіб, відповідальних за виконання процедури проведення моніторингу та оцінки виконан­ня завдань, заходи щодо поширення інформації про стан реал ізації антикорупційних заходів.

 

Запобігання корупційним та повязаним з корупцією правопорушеннями. Водночас законодавство встановлює низку вимог та процедур, спрямованих на запобігання корупції. Усі ці інструменти становлять комплекс антикорупційних механізмів, які виступають «бар'єрами» на шляху вчинення корупційних правопорушень.

 

Зокрема, Законом визначено низку положень, які за змістом є обмеженнями та заборонами певних видів поведінки посадових осіб, а за своїм призначенням це - засоби запобігання корупції. Необхідно такі положення знати, розуміти та дотримуватись у своїй повсякденній діяльності.

 

Обмеження щодо використання службового становища. Відповідно до статті 22 Закону суб'єктам відповідальності за корупційні правопорушення забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

 

Обмеження щодо одержання подарунків.

Відповідно до  статі 23 Закону суб’єктам відповідальності за корупційні правопорушення забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

 

Виключенням є подарунки, які відповідають загальновизначеним уявленням про гостинність (крім випадків, якщо вартість таких подарунків не перевищує одну мінімальну заробітну плату, встановлену на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки).

 

Слід пам’ятати, що подарунки, одержані як подарунки державі, територіальній громаді, державним або комунальним підприємствам, установам чи організаціям, є, відповідно, державною або комунальною власністю і передаються органу, підприємству, установі чи організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Згідно зі статтею 24 Закону в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, особи, уповноважені на виконання функцій держави, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно:

·                        відмовитися від пропозиції;

·                        за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;

·                        залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;

·                        письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених субєктів у сфері корупції.

 

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщені чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно,алене пізніше одногоробочогодня, письмово повідомити рпо цей факт свого безосереднього керівника або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

 

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

 

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов'язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

 

Обмеження щодо сумісництва та суміщення.

Відповідно до вимог статті 25 Закону обмеження щодо сумісництва та суміщення поширюється виключно на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, вказаним особам забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи тери­торіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

 

Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів. Наявність конфлікту інтересів не обов'язково призводить до фактів корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою. Тому законодавством передбачено низку положень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

 

Заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів передбачені статтею 29 Закону.

 

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:

·                        усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів (стаття 30 Закону);

· застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень (стаття 33 Закону);

· обмеження доступу особи до певної інформації (стаття 31 Закону);

· перегляду обсягу службових повноважень особи (стаття 32 Закону);

· переведення особи на іншу посаду (стаття 34 Закону):

· звільнення особи (стаття 34 Закону).

 

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до неї особи, у яких позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.

 

Відповідно до статті 48 Закону та Порядку проведення контролю і повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10 лютого 2017 № 56 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за №201/30069, Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю:

·                        щодо своєчасності подання декларацій;

·                        щодо правильності та повноти заповнення декла рацій проводиться автоматично засобами програмного забезпечення під час подання декларації;

·                        логічний та арифметичний контроль декларації, проводиться автоматично за допомогою засобів програмного забезпечення.

Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства та полягає у:

·                        з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей;

·                        з'ясуванні точності оцінки задекларованих активів;

·                        перевірці на наявність конфлікту інтересів;

·                        перевірці на наявність ознак незаконного збагачення.

 




 

Інформаційні послуги