Бережанська районна державна адміністрація
47501, м.Бережани, вул.Шевченка, 15-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну



Тепло і холод несумісні?

(дещо про теплові насоси)

 

Нещодавно проведені зміни вартості основного енергоносія, що використовується в державі – природного газу. В контексті цих змін дещо змінилися критерії економічності використання його як палива, в порівнянні із іншими джерелами тепла. Розставимо всі крапки над «і» шляхом проведення простих арифметичних дій. Так приблизна теплова потужність природного газу складає коло 10 кВт з 1м3, а із врахуванням коефіцієнту корисної дії газових котлів (ККД), який становить коло 90%, отримаємо 9 кВт. Вартість 1м3 газу для населення складає 72.5 коп (для найекономніших споживачів), тобто 1кВт нам обійдеться у 8 коп. Для бюджетних установ та інших споживачів, а це комерційні установи, вартість 1кВт теплової потужності обходитиметься у 33.3 коп. (вартість газу понад 3 грн за 1м3). Найбільш доступним та поширеним конкурентом природного газу є інший енергоносій – електрична енергія. Вартість електричної енергії нам знайома, отож при використанні її для отримання теплової енергії (ККД електронагрівальних приладів коло98%) нам прийдеться витратити 25 коп на 1кВт потужності для населення та 72 коп на 1кВт для інших споживачів. Тоді в чому ж конкуренція, напевно подивується читач, адже для отримання паритету вартість природного газу необхідно підвищити як мінімум у 2-3 рази. Вся парадоксальність цієї ситуації в тому, що за даних цінових умов та рівня технічного прогресу можна отримати значно дешевшу теплову енергію за допомогою дорожчого енергоносія, яким є електричний струм. І зробити це можна з допомогою теплових насосів. Словосполучення «тепловий насос» не так давно появилося в лексиконі та років зо два тому звучало найчастіше з вуст перших осіб держави, як альтернатива, чи то пак «палочка-виручалочка» на шляху до енергонезалежності від «дорогужчого» закордонного природного газу. Однак газ дорожчає, а про теплові насоси чомусь забули. Що це таке цей загадковий тепловий насос, та звідки він качає таке напівдармове тепло спробуємо розібратися.

Тепловими насосами називають пристрої які відбирають теплову енергію від зовнішнього середовища та переносять її в приміщення. Будь яка матерія, яка має температуру відмінну від температури абсолютного нуля, тобто тепліша аніж -273 градуси за Цельсієм володіє тепловою енергією, але це теорія, та й у фізичну суть цих процесів заглиблюватися не варто. На даний час інженерна думка представляє можливим використовувати енергію грунту та підземних вод, а це +6?10 градусів за Цельсієм, поверхневих вод (+2?3 градуси за Цельсієм) та повітря (не нижче  -7 градусів за Цельсієм). Теплові насоси для використання енергії грунту та води для пересічного українця є надто дорогими, ще й додатково вимагають улаштування зовнішніх контурів теплообміну, а це десятки метрів труб закопаних у грунт на глибину понад 1.5 м чи улаштування скважин до рівня підземних вод на глибину понад 30 метрів. Про їх особливості наразі дійсно не варто згадувати. А от про атмосферні теплові насоси доцільно детальніше викласти інформацію. Особливістю останніх поколінь атмосферних теплових насосів є їх високий коефіцієнт корисної дії який сягає 360-400 %, тобто на 1 кВт спожитої електричної енергії пристрій здатний віддати 3.6-4 кВт теплової потужності. А це вже суттєва економія у порівнянні із енергетичною здатністю природного газу, точніше 6.9 коп проти 8 коп за 1 кВт теплової потужності для населення та 20 коп проти 33.3 коп за 1 кВт теплової потужності для інших споживачів. Вигода очевидна. Однак перше ніж бігти в магазини та морочити голову продавцям продати атмосферний тепловий насос, які напевно ще й не знають що в них є такий товар, спробуємо детальніше розповісти про цей чудо пристрій.

За словосполученням «атмосферний тепловий насос» ховається такий звичний нам всім кондиціонер хоч і удосконалений. Проте останні покоління цих пристроїв кондиціонерами називати не зовсім коректно, адже це лише половина назви, хоча за зовнішнім виглядом вони ідентичні попередникам В нашому розумінні кондиціонер – це пристрій що охолоджує повітря чи знижує його вологість, а сучасні кондиціонери ще й нагрівають його, тому  й мають приставки «тепло-холод», «теплий», «реверс кондиціонер». Вони дещо дорожчі аніж «холодні» кондиціонери, але вигода очевидна.

За останні роки відбувається суттєва зміна клімату в сторону потеплішання. А це говорить, що зменшується кількість днів в опалювальному сезоні, збільшується їх середньодобова температура. Такі тенденції лише сприятимуть впровадженню пристроїв, які є темою даного матеріалу. Про переваги кондиціонера в режимі охолодження говорити не потрібно, особливо за наслідками цьогорічної спеки, а от кондиціонер з функцією нагріву – це вартовий на службі утримання кліматичних показників всередині приміщення на рівні заданому споживачем. Однозначно, атмосферний тепловий насос не може стати єдиним опалювальним приладом, адже внаслідок технічних особливостей він не здатний ефективно працювати при температурах нижчих -7оС (хоча деякі дорожчі моделі працюють до -25оС), але він здатний забезпечити дешевим теплом помешкання у період міжсезоння, тобто в період вересня-листопада, березня-квітня та в періоди зимових відлиг, тим самим суттєво здешевлюючи вартість утримання житлових та нежитлових приміщень. Також варто зазначити, що у ці періоди навіть найсучасніші газові котли не можуть працювати із оптимальною ефективністю, яка досягається лише за номінальних режимів потужності потрібної у холодні періоди. Це для порівняння приміром як використовувати вантажний автомобіль в режимі пасажирського таксі. Також впровадження атмосферного теплового насосу, як додаткового джерела тепла, сприятиме зменшенню споживання природного газу і як наслідок зміни категорії споживача та зменшення ціни за 1м3.

«Теплий» кондиціонер технічно складний пристрій. Для того, щоб не розгубитися у розмаїтті таких пристроїв на ринку, варто звертати увагу на наступні технічні особливості.

1. Енергоефективність присторою, яка вимірюється коефіцієнтами ERR (відношення потужності охолодження до споживаної потужності) та COP (відношення потужності обігріву до споживаної потужності). В залежності від значення цих коефіцієнтів кондиціонер потрапляє в одну із семи категорій від A до G. Краща категорія A (COP>3.6, ERR>3.2), найгірша G (COP<2.4, ERR<2.2).

2. Наявність інвертора, тобто пристрою, який перетворює змінну напругу живлення в постійну. Постійна напруга в свою чергу живлячи основний вузол кондиціонера – компресор (бажано спіральний), надає можливість змінювати плавно його потужність, додатково економлячи при цьому електроенергію, точніше регулювати задану температуру і збільшувати термін служби самого кондиціонера.

3. Тип фореону – газу що є хладагентом в кондиціонері та переносить тепло/холод від зовнішнього блоку до внутрішнього і на оборот. Тип газу є одним із критерієм досконалості кондиціонера. Тому для якісних кондиціонерів використовують фреони R-410A та R- 407C, які до речі ще й «озонобезпечні».

4. Наявність систем безпеки та діагностики, які відслідковують можливі витоки хладагента, перепади напруги в мережі чи її зникнення, а також наявність можливості перезапуску, тобто при зникненні напруги та її появі знову кондиціонер ввімкнеться автоматично зберігши всі попередні настроювання.

Інші особливості пристроїв, такі як рівень шуму, дизайн чи наявність розширених функціональних можливостей варто враховувати при виборі кондиціонера для того чи іншого типу приміщення, однак вони суттєво не впливають на одне із основних завдань «теплого» кондиціонера – максимум комфорту за мінімальні кошти.

 

 

 

Начальник відділу розвитку інфраструктури

районної державної адміністрації                                                          В.П.УРДЕЙЧУК




 

Анонси подій

Актуальна тема