Бережанська районна державна адміністрація
47501, м.Бережани, вул.Шевченка, 15-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну



Інформація до тематичного тижня енергонезалежності.

 

            Енергетична незалежність є однією із складових суверенітету української держави. Так історично складалося, що енергозатратне виробництво становить більшу частину промислового потенціалу України, а тому здешевлення енергоносіїв, використання альтернативних джерел енергії сприятимуть зменшенню собівартості товарів.

            Вагомою складовою у балансі енергоспоживання держави становить енергозабезпечення соціальної та житлово-комунальної сфери. На даному напрямку є можливість значно зменшити залежність від імпортованих енергоносіїв, а відповідно і зберегти бюджетні кошти для впровадження новітніх енергоощадних технологій.

Всім відомий вислів про те, що нове – це добре забуте старе останнім часом можна використати як гасло для тенденції розвитку систем теплозабезпеченя приміщень. На сьогодні все більш актуальним стає влаштування обігріву з допомогою твердопаливних котлів. Ця тенденція повільно, проте впевнено завойовує позиції на теренах України, а в розвинених країнах Європи, особливо в тих, території яких розміщені північніше, опалення з допомогою універсальних теплогенераторів є нормою. Та навіть більше, завдячуючи архітектурним рішенням, що є традицією, опалювальний котел встановлений в кухні-вітальні, виконує функцію основного теплогенератора, а за сумісництвом є і плитою для приготування їжі, і духовою шафою, і якщо дверцята мають вогнетривке скло – каміном. Не виключення є бюджетні установи, що опалюються з допомогою модульних котелень, чи централізовано з допомогою теплових пунктів, які знову ж працюють на альтернативних джерелах енергії. То чому-ж Європа практикує «дідівські» способи виробітку тепла, а ми вважаємо газифікацію – вінцем технічної думки та водночас нарікаємо що під новорічну ніч замість привітань чуємо вибрики глашатих Газпрому?

            Спершу економічна складова: вартість природного газу у Європі значно вища ніж для населення в Україні, хоч інші енергоносії знаходяться в приблизно однаковому ціновому діапазоні з українськими, а тому для розсудливих європейців використовувати газ для опалення є невигідним. Це спонукало товаровиробників задовольняти таким чином спровокований попит на відповідне обладнання та його удосконалення. Як доповнення до цього процесу стала розвиватись галузь з виготовлення різного роду твердого палива. І на сьогодні в Європі користуються цілим спектром різноманітних продуктів, основними складниками яких є відходи рослинництва, деревина, вугілля і торф у різних поєднаннях та формах, а саме брикети, гранули, пилети і т.п. Там де це можливо – використовується безпосередньо необроблені стружка, тирса, відходи рослинництва, та звичайно – кускова деревина (поліна) чи вугілля. Кожен споживач вибираючи вид твердопаливного котла безперечно орієнтуватиметься на вид палива., що використовуватиметься. Іншою складовою, яка сприяла поширенню твердопаливних котлів є створення економічних умов для стимуляції виробництва енергетичних матеріалів на основі відходів деревини та низькокалорійних сортів вугілля. І лише поєднання вищенаведених 2-х основних складових дозволило розвинути відповідні сектори машинобудівної та суміжних галузей.

            Проте пересічний споживач, глибоко не вникаючи у макроекономічне регулювання, прагне отримати максимальну вигоду, тобто тепло чи підігріту воду, за мінімальних затрат, а особливо вибагливий естет – ще й бачити мерехтіння полум’я, чути потріскування полін.

            Подібні тенденції прослідковуються і на теренах України, де останнім часом, внаслідок кількох «газових воєн» щорічно збільшується попит на твердопаливні котли для бюджетних установ та серед населення, хоч вартість газу для людей доводиться утримувати на вкрай низькому рівні. А в бюджетній сфері ситуація вже склалася не на користь природного газу. Не секрет, що внаслідок бурхливої діяльності горе-патріотів, ціна на природній газ для України вища аніж для сусідніх країн Європи, а тому держава, як регулятор основних сфер життя, визначає завдання із скорочення споживання природного газу на 50 відсотків для потреб бюджетних установ. Цей крок не тільки сприятиме економії бюджетних коштів, але й  пожвавлює впровадження альтернативних джерел теплопостачання вже в значно більших масштабах, аніж побутовий рівень.

            В районі також провадиться діяльність щодо скорочення споживання природного газу та поступового переведення на альтернативне теплопостачання установ. На даний час 72 бюджетні установи району отримують теплопостачання використовуючи як енергоносії дрова, вугілля, електроенергію, що дає змогу заміщувати щорічно в районі 200 тис.м3 газу, а в грошовому виразі це до 1 млн.грн бюджетних коштів. Також наявний потенціал заміщення природного газу в обсягах 150 тис.м3 без кардинального переоснащення паливних, або шляхом внесення незначних змін в конструкцію обладнання. Однак це ще не межа. Ведуться роботи щодо влаштування альтернативного теплопостачання в бюджетних установах, де до цього часу використовувався виключно природній газ, а це ще додатково надасть змогу економити понад 190 тис.м3 газу в рік. Загалом названі цифри складають понад половину обсягу природного газу, що споживається всіма установами району.

            Сировиною для усезростаючих потреб в альтернативному паливі становлять відходи деревообробної галузі та побічна продукція від лісозаготівель. Наявні потужності лісогосподарських підприємств району надають змогу щорічно заготовляти до 9 тис.м3 дров, що еквівалентно понад 2 млн.м3 природного газу, який може економитися. Також в районі наявні потужності для виробництва тирсо брикетів та пелетів, однак попит на них, через необізнаність споживачів про їх переваги, наразі незначний. Хоча опалення тирсо брикетами, за своїми економічними показниками значно дешевше аніж газове опалення бюджетних установ. І наостанок про найголовнішу перевагу використання місцевих видів енергоресурсів – це  фінансування внутрішніх виробників обладнання, залишення коштів в межах району, області, держави, а не підтримання економіки сусідніх держав.

Підводячи підсумки, можемо констатувати, що ми стоїмо на порозі кардинального переоснащення теплогенеруючих потужностей з газового обладнання на обладнання, що працює на альтернативних, фактично невичерпних та відновлювальних джерелах енергії, якої на нашій благодатній землі цілком достатньо, щоб відчувати комфорт у чим раз суворіші зимові місяці.

 

 

Начальник відділу розвитку інфраструктури

управління економічного розвитку та інфраструктури

районної державної адміністрації          

В.П.Урдейчук




 

Анонси подій

Актуальна тема